Яна Шестерова Тема: Охорона здоров'я РИБОЮ ТУТ ПАХНЕ, А ПІДПІЛЛЯМ – НІ!.. Наприкінці березня по кількох українських телеканалах, а потім – і на різних сайтах в Інтернеті, з’явилася інформація про те, що (цитую дослівно) “Працівниками ветеринарної міліції в одному із сіл Іванківського району Київської області викрито діяльність незареєстрованого в офіційному порядку цеху з виготовлення рибопродукції, який розташовувався у приміщенні колишнього універмагу. Під час перевірки вилучено з обігу 7100 кг посоленої риби невідомого походження та якості. За результатами перевірки діяльність цеху призупинено...” Думаю, що жителі нашого району, хто почув цю новину, були стривожені нею: “Невже й справді десь поруч діє підпільний цех, що виготовляє рибну продукцію, яка може зашкодити здоров’ю людей, а ми не знаємо про це?..”
НАСАМПЕРЕД,щоб з’ясувати, чи це так, – звернулася до начальника управління держветмедицини в Іванківському районі В.П. Кожана. І він підтвердив названий факт. Особливо не вдаючись в подробиці, зазначив, що згадуваний цех знаходиться в селі Феневичі. За його словами, представники ветміліції нагрянули туди з перевіркою, скоріше всього, через якийсь сигнал (з якого приводу та від кого – він не знає). Про те, чи було виявлено порушення у веденні діяльності підприємства, чи знайшли там неякісну продукцію і т.д., ветлікар не захотів говорити. Обмежився коротким: ”Ще рано робити якісь висновки і взагалі про це говорити. Оскільки розмови з цього приводу ведуться на рівні чуток...” Може б я і погодилася з Валерієм Петровичем, але... Якщо ЗМІ озвучили згаданий факт, назвавши серйозне джерело, звідки його взято, а потім (завдяки всесвітній мережі) інформація поширилася не те, що в Україні, а й далеко за її межами, то іванківці мають право знати якщо не всю, то хоч би частину правди. Навіть якщо вона, як дехто каже, “у кожного своя”... Однією з причин тієї перевірки, про яку все ж таки сказав В.П. Кожан, – є відсутність у власника приватного підприємства Акта про введення в експлуатацію приміщення. Тому протиепізоотична комісія РДА (він є її представником) й прийняла рішення про... вилучення продукції та призупинення роботи цеху. На моє запитання – чому ж тоді він кілька років працював без такого важливого документа? – керівник ветслужби в районі відповів: “Були на те різні причини: складно, дорого, інші нюанси.” Головний санітарний лікар району В.О. Богуш, до якого також звернулася за роз’ясненням, відповів, що нічого не знає про цю ситуацію. Про те, що в згадуваному рибопереробному цеху можуть бути якісь порушення (на зразок ймовірної антисанітарії чи недотримання технологічних умов під час виробничого процесу), й чути не хотів. Адже там, сказав, працюють серйозні люди, серед яких – і досвідчені професіонали. На закінчення Володимир Олексійович підсумував: “Відколи працює цех, ніяких скарг ні від кого нам не надходило...” Жителі Феневич, здебільшого, задоволені роботою місцевих рибопереробників. Дякуючи їм, кажуть, вони вже кілька років мають можливість постійно купувати в своїх торговельних закладах смачні оселедці, а віднедавна – й копчену рибу. І вона набагато краща за смаком і якістю від тієї, що ми купуємо на райцентрівському ринку чи в магазинах. Дехто зі знайомих, які їздять на роботу в село, каже, що завжди звідти везе додому в Іванків свіжу рибопродукцію. Для декого з місцевих жителів (та й приїжджим) є в цеху робота, якою вони задоволені. Оплатою – також. Слова своїх земляків підтвердила й секретар Феневицької сільської ради Н.Д. Понько. Відколи працює підприємство в селі, зазначила вона, ні нарікань на якість риби не було, ні випадків отруєння нею. Та й ціна готової продукції більш-менш нормальна: в усякому разі – не вища, ніж деінде в районі. Категорично не погодилася жінка і з тим, що рибопереробний цех підпільний. – Яке ж тут підпілля? – дивується Надія Данилівна. – Він працює в усіх на виду – в центрі села. Іще наприкінці 2006-го року було офіційно зареєстроване ТОВ “ОЛАФ ФЙОРД ГМБХ”, основним видом діяльності якого є виробництво рибних продуктів, роздрібна торгівля рибою та морепродуктами. Його керівництво викупило одне з приміщень, в якому колись знаходилась колгоспна їдальня, згодом – магазин, а ще пізніше – бар. Провівши реконструкцію, там обладнали рибопереробний цех. Але земельна ділянка, на якій він знаходиться, поки що не є власністю Товариства. Тому воно уклало договір на її оренду з сільською радою. Щоправда, востаннє орендну плату (це – майже півтори тисячі гривень в місяць) вносили давно: на сьогодні винні нам майже 30 тисяч гривень. Проте це – інша тема розмови й наші з Товариством внутрішні справи. Сподіваємося, що і їх якось владнаємо, як вирішували раніше. А щодо згадуваної ситуації, – то ніхто з її учасників не повідомляв про подробиці в сільську раду... На мою думку, могли б і поінформувати місцеву владу про те, що робиться у її «володіннях». Та поки що з усього вищесказаного зрозуміло головне: у Феневичах рибою пахне, а підпіллям – ні!.. Тому й виходить, що вже в першій частині повідомлення, зробленого телевізійниками з подачі представників ветміліції, міститься неправдива інформація. ЩО ВИЩЕНАЗВАНЕ ТОВ зареєстроване в законному порядку – мені підтвердили і у відділі економіки Іванківської райдержадміністрації. Інша справа, що в самому рибопереробному цеху могли бути виявлені якісь порушення. Але які і чи їх виявили взагалі? За що ж все-таки (цитую далі новину з повідомлення на Першому національному телеканалі) “винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Матеріали по факту зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Наразі триває розслідування”?. Пробую довідатися більш детально в першої особи, що фігурує в цьому інциденті, – директора ТОВ “ОЛАФ ФЙОРД ГМБХ” П.О. Соловйова. – В чому наша провина й за що нас треба притягувати до відповідальності, ми поки й самі не знаємо, – говорить Павло Олександрович. – Працюємо в рамках законодавства, сировину для виробництва – морожену рибу різних сортів – завозимо з Норвегії і завжди якісну. Замовники готової продукції і покупці не мають претензій. А ось наші права були порушені співробітниками відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області. Вони без попередження мене як керівника ТОВ 20 березня зайшли до цеху в Феневичах й почали робити перевірку підприємства, що є приватною власністю. Залякували та погрожували працівникам арештом, коли ті не впускали їх до приміщення, вимагали пояснень нібито про вчинення тут якогось злочину... Я постійно не присутній в цеху (бо живу в Києві). Того дня не міг негайно виїхати на місце, тому відправив своїх адвокатів. Прибули туди за викликом 102 і працівники Іванківського райвідділу міліції. Вони склали акт огляду території за межами приміщень і поїхали, оскільки очевидно було, що ніякого злочину, тим більше за статтею 356 КК України (самоуправство), у приміщенні цеху не відбувалося. Працівники ветміліції одразу після проведеної перевірки не надали моїм представниками ніяких документів, що свідчать про її результати, проте внесли до них неправдиві відомості щодо ваги риби, яку вони нібито вилучили в моєму рибному цеху (7100 кг), перебільшивши її майже в п’ять разів (хоча вони нічого не зважували!). Акт перевірки та припис №16/5-48, датовані 20.03.2013 року, ми отримали лише під час проведення засідання протиепізоотичної комісії 28 березня. Це наштовхує на думку, що ці документи складалися співробітниками обласної ветміліції вже після вказаних подій. А щодо ваги, то у відповідних ємностях знаходилося на той день тільки до 1 тонни риби. Оскільки, крім керівника Товариства, ніхто з працюючих не має доступу до офіційних документів, їх ніхто відразу й не показав приїжджим. Тому цей факт вони назвали основною причиною, через яку треба було скликати засідання протиепізоотичної комісії райдержадміністрації. П.О. Соловйов все-таки представив їм для ознайомлення всі необхідні документи, що підтверджують законність діяльності його цеху (зокрема – Свідоцтво про право власності, сертифікати відповідності, експертний висновок, договір щодо проведення лабораторних досліджень, акт обстеження приміщення цеху СЕС від 3 березня цього року та інші). До речі, про відсутність вищезгадуваного акту введення в експлуатацію будівлі цеху Павло Олександрович теж сказав мені: вони все збираються його оформити, та щось їм постійно заважає. Хоча це – не головний документ... Погодився керівник ТОВ і з тим, що має заборгованість перед Феневицькою сільською радою: розрахується, як тільки поставлять всі крапки над « і» в цій неприємній ситуації. П.О. Соловйов направив скарги на неправомірні дії співробітників ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області їхньому керівництву, а також – начальнику ГУ МВС України в Київській області та в прокуратуру Київської області. Тепер чекає, щоб там все перевірили. Якщо хтось у чомусь і винен – то хай відповідає згідно з законодавчими нормами. Мабуть, не тільки директору ТОВ, а й багатьом іншим людям, незрозуміло одне: чому передали неперевірену інформацію для поширення в засобах масової інформації? А ті швиденько вхопилися за “смажені факти”. Таке буває іноді в наших колег-журналістів. Але чи вони повернуться до них, коли буде з’ясовано більш детальні нюанси справи? Не впевнена. А поки що виробництво рибних продуктів у цеху припинено. Чи його відновлять і як швидко це станеться – керівництво не знає. Може, зазначив насамкінець П.О. Соловйов, взагалі доведеться оголосити про ліквідацію підприємства, продати приміщення та перебратися зі своїми виробничими потужностями в інший населений пункт області, де буде спокійніше працювати. Але чи буде при таких методах роботи правоохоронців столичної області?.. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |